-
в крові
"вікінги" - здуріти які там відеоряди, і природа фантастична
місце, де жили великі вояки і жінки їх великі
а ще - то моя вічна мрія, але то таке..
ВОНО в крові в мене, і в моїх побратимів, і в сестер теж воно в крові
я знаю, бо бачив
( Read more... ) -
спогадове застільно посвяткове, про щастя
- насправді мені подобалась тільки ти - мій ідеал, моє мірило світу, у всіх жінках були твої і обриси і риси, і пахощі твої, і сяйва твоїх очей, твоя душа і звуки твоїх слів.. і твої страхи і тривоги, неспання, шахіди й доля всіх євреїв, вкупі теорій змов і мрій про волю, недосяжне марево визнання.. Бог із тобою, ти - зі мною, моє нерозуміння, моя ( Read more... )
-
(Untitled)
зрання супермаркетно, трохи спекотно, води хотілося і спочивати через раз
і люди такі потоками і ти в той потік, а він як понесе
і назустріч і збоку в бік, і окриками-поглядами, усмішками дітей і плачами їх
і сонце з-за висоток і в калабанях карти казкових островів зі скарбами тінями
російською-українською-англійською і трохи по -вірменськи до тебе ( Read more... ) -
кліпаю далі
кліпаю далі.. зачаровуюся, не впираюся ні трохи, воно так буває, знаєте.. не впиратися шоби, просто слухати і дивитися, нашорошити всі антени, відкрити всі кінгстони, і тонути-тонути в музиці-образах..
тонути-гинути-пропадати.. від усіх, всього, від себе якнайдалі
щоби повернутися. потім. згодом колись.. і поглянути на все іншими очима. і усміхнутися
-
вранішньо кліпаю
сподобалось.. здоровезний видограй!
життя як подорож..
і он за вікном воно наче, і водночас його можна тупо проспати. і можна наче якось жити, а все рівно виходить, що не жив - спав наче.
і що воно варте, в цілому? якийсь набір картинок, картонних персонажів і дешевих спецефектів.. чи не дешевих.
і що реальне? і де реал?
і люди поряд. чогось завжди ( Read more... )
Click to view
